Перша зустріч

Півтора роки тому я не знав про це явище майже нічого. Я бачив деякі фото танцуючіх медіумов в етнографічних музеях, читав пояснення, але поруч в тих же музеях було багато ще цікавого — і шаманські ритуали Дао, Хмонгів, Тай, Ло-Ло, і народний даосізм Кіньх та деяких інших народів, і вогняні танці Па Тхен, і багато іншого. Але якщо Магомет не йде к горі, то далі ви знаєте 🙂 Культ Матерів сам прийшов до мене.

Третього березня 2025 року я повертався на мото в місто Мок Чау з чайної плантації. В одному з сіл по дорозі, почув музику з якогось приміщення та побачив що там відбувається щось цікаве. Там було щось на кшалт сільського клубу, на сцені була жінка-медіум і її помічники. І дуже багато дітей біля сцени, які «накинулися» на мене з своїми хеллоу та вот із йо нейм. Та й мені потрібно було поспішати по справам. Тому діти та справи — причини того, що я не затримався там довго. І навіть не зрозумів толком що я бачив. Спочатку я думав, що це було якесь ритуальне даоське дійство. Тільки потім я зрозумів що це було насправді.

Це «потім» трапилося вже через тиждень — десятого березня в місті Лао Кай. Я тоді ще не взяв в ардену мото і гуляв по місту пішки. Побував на китайському кордоні біля пункту переходу, потім пішов в один з цікавих храмів поруч і не одразу, але все ж таки зрозумів що Гугл Меп в Лао Кай працює некоректно. Що китайці для цього роблять я не знаю, але всюди поблизу кордону похибка в декілька кілометрів, що було незручно особливо коли я потім їздив по чайнім місцям у глибинці (з часом я став використовувати інший додаток замість Google Maps). Так, от після храму що був на самому кордоні я вирішив пошукати щось цікаве ще. Побачив що десь відносно поруч (два-три кілометри) є ще один храм і пішов в його напрямку. Здалеку підходячи до храму я побачив вогнище і як люди з храму виносять великих паперових коників і кидають їх у вогонь. «Так, здається, тут щось цікаве» – подумав я і не помилився. Наступні дві години я спостерігав ритуал Культу-Матерів (Хау Донг).

Світова спадщина

Це унікальне явище яке є тільки у Вʼєтнамі. Сам ритуал, коли медіум спілкується з богами включає в себе багато чого: це і трансові стани, це і музика та пісні, які виконують музиканти, це і яскраві дуже дорогі зроблені руками костюми медіума, це і важливі ролі які грають помічники медіума, це танці, це рухи в стилі бойових мистецтв, це використання різних предметів від факелів до мечів, це контакт з глядачами, це порушення заборон в карнавальному стилі (медіум пʼє алкоголь та курить сигарети). Є сакральні моменти, є розважальні моменти (коли глядачам кидають пачку грошей, наприклад).

Ще раз, але вже іншими словами (для закріплення матеріалу 🙂 ). Церемонія Культу Матерів це не просто танці медіума під цікаву локальну музику. В неї є багато рівнів та сенсів, багато пластів, -езо та -екзотерічного зміста. Це Нематеріальна спадщина людства. Тут трохи смішна гра слів Культ матерів… неМАТЕРІальна спадщина 🙂

Це ритуали які готуються дуже ретельно. Це люди які приймають в цьому участь але сторонній глядач навіть не знає про це.

Центральна фігура — звісно, медіум. Але працює ціла команда. Хто ж основні «гравці».

По-перше, це помічники, які буває так навіть підказують медіуму що робити.

По-друге, музиканти

По-третє, жінки (як правило) які допомагають у всьому і слідкують за розкладом

А також «група підтримки» (з молодих медіумів храму) та всіх, хто працює в храмі. Взагалі в ритуалі може бути задіяно до двадцяти чоловік, а під час великих свят і більше

Культ матерів є нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО не тільки тому, що це красиво. Хоча красиво дуже. Це дійсно глибоко і чим більше я його вивчаю, тим більше в мене з’являється питань.

Цигарки та алкоголь для медіума.

На деякі питання відповідь є і в мене. Наприклад, медіум курить біля вівтарю, як так?

По-перше, це не медіум курить, а та/той хто в неї в цій момент знаходиться.

По-друге, вживання неоднозначних речовин в багатьох трансових культурах допомагає якщо це робити в межах розумного

Медіум в ході ритуалу Культа Матерів вживає: чай, вино, хепі вотер (горілка градусів 30), курить (тютюн), жує бетель.

По-третє, це все стимулятори які допомагають витримати фізичне та психічне навантаження. Одного разу я просидів дивлячись за цим ритуалом десь годин вісім. Так наступного дня все тіло боліло. Але я просто сидів, не змінював десь двадцять костюмів, не танцював, не передавав те що хочуть сказати боги і не робив ще багато чого, що робить медіум.

Все, що відбувається біля вівтаря, відбувається за межами буденності і наші оцінки того, що відбувається, повинні це враховувати. В звичайному житті медіум може не курити і не вживати алкоголь, але як тільки в храмі починає звучати музика життя перестає бути звичайним.

Дивні речі.

За менше ніж півтора року я був на ритуалах Хау Донг вже десь п’ятнадцять разів. Мок Чау, Лао Кай, Йен Бай, Ханой, Туєн Куанг, Ха Зянг — це географія моїх випадкових попадань на ці дійства. І це не перебільшення. Я дійсно випадково попадав в храми саме тоді коли там проводили ритуал (а це відбувається зазвичай не частіше одного разу на місяць). Тільки останніми місяцями, коли я затоваришував з чудовим комьюніті храму Den Mau, я пару разів узнавав про наступні церемонії заздалегідь. Цей факт невипадкових випадковостей мене інтригує і теж мотивує до вивчення цього неординарного явища.

Далі буде